<< Главная страница

Сто плах перейди, серцеокий



Категории Василь Стус ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Сто плах перейди, серцеокий, сто плах, сто багать, сто голгоф, а все оступають мороки i все твiй порiг зависокий, бо свiт розмiнявся на кроки причаєних надкатастроф. Бо що застарi нашi болi над цей невидимий стобiль? Всi вiтри зiйшлися у полi i владять тобою поволi i грають тобi на басолi страшний козачок божевiль. Зростає твiй крик кострубатий кущами знiмiлих морок, подiлено свiт на квадрати, i в душу вгризаються Ґрати, i гнiв твiй, твiй бiль пелехатий подимний збирає оброк. До хащi озвалася хаща, бiда гомонить до бiди, вiтчизно, ти вже розпропаща, куди ж ти проклала i нащо своï ошалiлi слiди? Заклечано землю дротами, планету дроти оплели, i долю козачу постами, неначе козу, провели. Сто днiв душогубцями висять, таж ось твiй кондак i тропар. Уже божеволiє мiсяць мiж ультрамаринових хмар. Я поглядом зизим шукаю в безоднi зорю золоту. Кричу, ïï зву, накликаю, а як не знайду — то зблукаю i власнi слiди замету. З високоï твердi явися, в земному бездоннi — ярiй. По людях, бiдо, не по лiсi - дорога твоïх веремiй. Ряхтить у вогнях телевежа, рубiновi набризки лих, за власнi заходити межi ти зможеш, мiй любий, як змiг? Коли розступаються гони - то ти через прiрву ступай. I де ви подiлись, полони, i де вiн подiвся, той край?
Сто плах перейди, серцеокий


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация