Наснилося, з розлуки наверзлося



Категории Василь Стус ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги — аж лящить. Над Прип'яттю свiтання зайнялося - i син бiжить, як горлом кров бiжить. Мов равлики, спинаються намети, а мушля в безсоромностi цноти нiяк не знайде барви для прикмети твоïх надсад, твоєï нiмоти. I шклиться неба вислiпла полуда - Тверда труна живих, як живчик, барв. Бреде зоря — сновида i приблуда - Одержаний задурно щедрий дар. А човен побивається об здвиги Повсталих хвиль, твердих, немов стовпцi. ...Пiдтале чорноводдя зелен-криги займається свiтанком на щоцi.
Наснилося, з розлуки наверзлося